Я забуваю вчорашню себе,
Я закриваюся знов у просторі.
І не надіюсь на те,що мине.
Того що бачила стало доволі.
Втрачаю ритм і самоконтроль.
Це не помітно усім навколо.
Я більш не граю затерту роль,
Бо це нагадує лінію кола.
Вичерпний день,як нове життя,
Щось потребує взамін за каву.
Я не примара,я майбуття,
Я саме те,що тебе цікавить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274319
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.08.2011
автор: sonyachna