її знайшли під ранок перехожі

її  знайшли  під  ранок  перехожі
холодну  зі  сльозою  на  щоці
на  асвальтованій,  брудній  дорозі
із  телефоном  в  покаліченій  руці
каштанове  волосся  розвивалось
а  одяг  на  лахміття  схожий  був
і  всім  не  байдуже  що  сталось
диковинка  -  дівочий  гарний  труп
-Вона  дурна,  то  все  лихе  кохання
-їй  розуму  бракує  от  і    все,  -
навколо  чулись  лиш  самі  зітхання
і  вітер  далі  їх  несе
її  сердЕнько  перестало  битись
вона  собі  відради  не  знайшла
прийшовши  й  небу  помолившись
 під  колеса  авто  вона  лягла
...ніхто  ніколи  не  пізна  причини
нікому  не  дізнатися  на  що
і  ради  чого  молода  дівчинА
знайшла  відраду  під  лихим  авто
вона  йому  востаннє  написала:
"пробач  і  дякую  за  те  що  просто  є
за  те  що  не  спитаючи  кохала
хоч  знала  що  ти  щастя  не  моє"
в  останнє...більше  -  це  ніколи
і  чути  відголос  думок
востаннє..більше  жодної  розмови
і  серце,  душу  під  стальний  замок
її  душа  все  спокою  шукала
чекала  і  надіялась  на  щось
у  світі  мрій  дівча  ще  мандрувало
і  прагнула  щоб  все  збулось
...а  він??  ось  знову  написала
а  його  серце  інша  опіка
її  немов  листок  перелистала
і  в  ньому  іграшку  знайшла
дівоче  серце  обливалось  кровю
і  розум  впав  навколішки  без  сил
скорилась  нерозділеній  любові
її  покликав  автостради  схил
останнє  слово:  памятай  будь  ласка
останній  видох  вдох,  і  на  щоці  сльоза
і  все:  вже  знята  з  ролі  маска
на  зустріч  в  пекло...може  в  небеса
а  нАвколо  летять  автомобілі
нещирі  люди  майже  розійшлись
знайшла  себе  назавжди  у  могилі
і  відпустила  те  кохання  в  вись

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2011
автор: Дівчина_з_Іншого _життя