Ось так прокинувся й збагнув,
Що я живу закривши очі,
Немов життя іде повз мене,
Накрите куполами ночі.
Та мабуть все у мене є,
І ніби доля не обходить,
Та так живу немов в сідлі,
Яке дорога моя водить.
Та чомусь рве мене усюди,
Немов би маю щось зробити,
Що другий шлях я мав пройти,
Що здатен краще все ж прожити.
Я хочу вибрати дорогу,
Де зможу я усе любити,
Можливо є десь поворот,
Його би лише не пропустити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274414
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2011
автор: Chornui Kit