Душа співала, як уміла,
І серце лагідно тремтіло
І сльози лились – от і все.
Не можна пити не сп’янівши,
Не можна жити не любивши; -
Кохання щастя принесе.
До віку буду – не забуду
Те щастя, ту гірку отруту
І біль, і сльози, дикий сміх.
Втекти від болю не кохавши,
Вернутись, любу обійнявши
І розплатитися за гріх.
Хай сльози ллються – не вернуться,
Мені крізь сльози посміхнуться, -
Радіти третьому в житті.
І не чекали й не гадали,
А просто лагідно кохали, -
Були наївні та прості.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274483
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2011
автор: Юрась Пухнастий