Ти – бумеранг, що, як не кинь,
Верталася постійно знову
І не труїла, як полин,
Моє життя, мою відмову.
З тобою поруч хтось, не я,-
На все життя, чи може просто…
Наразі ти й твоя сім’я
Для мене невідомий острів.
Вже збігло літо, і зима,
Іще багато літ суворих…
Та після тебе – пустота,
Не розумію дам лялькових.
Я зараз теж, як бумеранг,
Куди не кинь, лечу до тебе...
Життя пройшло , як ураган,
І в цьому вже нема потреби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2011
автор: Г. Король