З рук моїх їли хліб сиві голуби
А з під ніг утікала земля
Обернула світ з ніг на голову
Та що в снах я своїх уявляв
З вуст моїх не було ані пари
Я неначе на мить онімів
Чи то очі твої, чи то чари
Та я погляд відвести не зміг
І здалось, що душа відлетіла
Аби вслід за тобою піти
Наче зірка, мов птах, лише тіло...
Серце й досі у ньому тремтить
Зупинися! Зізнайся! Ну нащо?
Мої мрії взяла у полон
Повернись й посміхнися ти краще
Зігрій зранену душу теплом
Будуть з рук їсти хліб сиві голуби
З наших рук, без страху, сміливо
Обернула світ з ніг на голову
Я з тобою, і я щасливий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274500
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2011
автор: MC_Yorick