Цей світ жахливий тим, що він прекрасний.
Раптово , у благословенну мить
В ясних очах вогонь життя погасне,
Струна весела серця відбринить
І гріб сльозами твій окроплять рясно,
Та не здоліють тіло оживить,
Яке лягає вглиб землі баластом
І мовчки на це дивиться блакить.
А ти ж настільки виріс був літами,
Що зір торкнутись завтра мав руками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274508
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.08.2011
автор: Рідний