..Цей дощ..постійно нагадує про твою відсутність..
інші скажуть, що дармо з ним плачу,
що нічого не значу,
що ще зовсім дитина і занадто ранима..
що тим "іншим" ще гірше..
..А я зрозуму схожу..
не зійду..просто з ним ,мов в раю
у гіркому ,солодкому, ніжному, дивному..
Літо дощить, ниє, холодом віє..воно не підвело..
збирати сумки восени туди,
де є теплі краї!
все з ніг на голову, моє літо, де ТИ!
авжеш, я не люблю холоду...
Небо зі мною в змові, чекає тебе,
омиває дороги додому,
кучерявить моє волосся
й навіває солодку втому,
часом бува- тягне тебе до мене...
І що мені з того,що тим "іншим" ще гірше?
коли мені не цікаво без тебе на сонце дивитись..
мені б тільки за твій пальчик схопитись і міцно..так міцно,як ніколи ще не трималась..
Закохалась?... та ні..мабуть, я -це вже ти..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274550
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2011
автор: mystery