Промінчик сонця на стіні відбився.
Осінній подих літнього тепла...
Чому це знову ти мені приснився?
Та погляд свій від тебе відвела...
Прозорий ранок нагадав про осінь,
А я шукаю в пам"яті слова,
Що затаїлись, гріють серце й досі,
Та втратила на них уже права.
І серце (от чудне!) не розуміє,
Що літа завершилася пора.
І тишечком собі іще леліє,
Колись тобою сказані слова...
Зловлю промінчик у свої долоні,
Як згадку про щасливі мої дні.
Нехай вони погріють, не холонуть
І будуть оберігом ще мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2011
автор: Н-А-Д-І-Я