А над Дніпром тумани пропливають
Та огортають сумом береги.
За краєм неба день перегортають
У променях вечірньої зорі.
Тріпоче вітер листя у діброві
Під тихий шепіт хвилі. А земля
Лягає спати, загорта поволі
У сутінки природу, мов дитя.
Затихло все – комахи, люди, звірі.
Не спить яскравий Місяць над Дніпром.
Та тихі зорі спати не схотіли,
Торкаюсь хвилю лагідним чолом.
Їх ясне сяйво кожну мить гортає
Хвиляста річка, що не спить також.
Та берегам тихесенько співає
Про новий день, який на неї схож.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274623
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.08.2011
автор: Лунная соната