Загорілася калина восени,
Натяглась життям натруджена вуздечка –
Позлітайтеся до матері, сини,
Ой прилиньте, доньки, до її гніздечка.
Розкажіть, як ваші річеньки біжать,
Як зростає урожай у вашім полі
І чи є чого для щастя в нім нажать,
Щоби можна було дякувати долі.
Порадійте разом з нею за цей день
Чи поплачте, щоби серцю легше стало,
Заспівайте рідних маминих пісень,
Адже їй для щастя треба зовсім мало.
І дарма, що осінь квапить лет життя,
Де весна і літо відгули роками.
Ви для неї все одно мале дитя,
Тож частіше повертайтеся до мами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274667
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.08.2011
автор: В. Гроз