Кубик рубик – це твоя шалена гра,
У різних площинах пропала мета,
Складним лабіринтом ведеш ти по долі,
Та лиш тупики натраплялись на волі.
Тримаюсь за грати паралелей лихих,
Психологи долі не розв’яжуть чужих,
Із пазлів згубили ми десь елементи,
У фото згорали пожовклі сюжети.
Блукала у хащах бездонного краю,
На нитці в безодні я душу тримаю,
Десь зникла причина безсонних ночей,
Подушка не мокне від твоїх плечей.
Я в золото серце своє закувала,
На цінний метал по краплинці віддала,
Розбилися грані бокалу міцного,
Тікає шампанське на волю від нього.
Шипами троянди впиваються в руку,
Не хочуть вони, щоб приносив розлуку,
Зозуля із пісні не прийде до нас,
Спинилося життя, завмер відліку час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274760
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2011
автор: Galkka