Її волосся розплітав світанок…

Її  волосся  розплітав  світанок,
А  в  очі  заглядало  сонце.
Вона  ніколи  не  любила  ранок,
Але  тепер  постійно  дивиться  в  віконце.

Її  очі  мають  медовий  колір,
Її  щічки  постійно  бліді,
Її  шию  обіймає  м’ятий  комір,
А  іноді  вона  говорить  уві  сні.

Та  їй  це  зовсім  неважливо,
Адже  тепер  вона  має  почуття.
Вони  з’явились  ненароком,  наче  злива,
Вона  ж  каже:  «Мене  кохають,  кохаю  я…»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274853
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2011
автор: juliwinter