Ромашки – квіти долі. Їхні білі тендітні пелюстки дівчати вищипують при-мовляючи при цьому: «Любить... Не любить… Прийде… Не прийде…»
Спочатку, здається це безглуздими дівочими витівками, а згодом й не від-чуєш як прийшло кохання. Воно полонить твою душу та серце. Ти закохуєш-ся. Він – твоя мрія. Але як дізнатися чи є це кохання взаємним?.. І на допомо-гу знову приходять квіти з жовтенькою серединкою та білими пелюстками – ромашки... Ти нарешті отримуєш відповідь: «Любить!»
Двоє молодих людей зустрічаються. Побачення в них загадкові, романти-чні та несхожі на інші. Вона не вірить в те, що він її кохає. Аж раптом язик видає «на-гора»: «Коханий, усе закінчено. Я виходжу заміж за іншого. Про-щай!» Але насправді про жодне весілля ніхто не чув, навіть сама «ново-спечена» наречена.
Він поїде далеко на чужину й надовго. Його серце болітиме від полиново-го нектару кохання. Вона не знатиме про цей біль та почуття на відстані. У його мріях ще довго живемо її постать, її кроки та подих. Мрія для нього те-пер одна – хоча б її ще раз побачити.
Минає ледь не півстоліття. І серце у далекій американській землі не вине-сло ностальгії за рідною домівкою, за коханою. Він розуміє, так далі тривати не може. Будучи одруженим, маючи чимало діточок та онуків, наш Ромео прилітає в Україну, аби побачити її очі, почути її голос.
По дорозі, до посрібленої роками сивиною Джульєти, Ромео потрапляє у ДТП. На щастя, все обійшлося без травм. І Ромео дістався благополучно до-мівки Джульєти.
Наша героїня давним-давно заміжня, має діточок. Але Ромео у мріях досі уявляє її своєю нареченою.
Зустріч. Ромео приїхав з букет білих ромашок, улюблених квітів Джульє-ти. По-дружньому привіталися наші герої із сходом сонця. Поспілкувалися і наш Ромео, на цій щасливій ноті, повернувся до Сполучених Штатів Амери-ки.
У кожного своя доля і свій шлях широкий…
Кохання розчинилося у часі та відстані. Тільки приємні спогади залиши-лися у серці назавжди. Вітер давно розвіяв їхнє кохання над океаном. Лише білі квіти ромашки досі шепчуть їхню історію: таку просту, як ці квіти, таку загадкову та неповторну…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274854
Рубрика: Нарис
дата надходження 12.08.2011
автор: Мирослава Савелій