Я не існую я живу.
Щодень відстоюю любов свою
та зрада щастю перейшла дорогу
Щоб повернути час назад молюся Богу
Пянкий дурман тобі затьмарив розум
А може захотів ти перемін
Щоб повернути час назад молюся Богу
Та зрада сумнів принесла мені
Сидить собі в мені і щось шепоче
І це розпалює у грудях біль мені
Пробачити тебе й забути все я хочу
Та серце моє все пала в вогні.
Я знаю не дождусь твоїх пробачень
Хоча вони не мають зараз жодних значень
Я знаю ми і далі будем разом
Чи ж зраду зможу я забути зразу
Я не існую я живу
Щодень відстоюю любов в бою
Я переможу бій а як війна
Хто виграє у ній вони чи я
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274947
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2011
автор: Христина