Нащадки давніх зір

Свідомість  є  світу  у  кожній  клітині,
Та  в  кожному  атомі  тут  на  Землі.
В  краплині  повітря,  в  зеленій  рослині:
Живе  вона  скрізь,  і  навіть  в  тобі.

Свідомість  ця  ллється  між  зоряним  пилом
Й  нащадками  давніх,  вже  знищених,  зір.
Маленькі  кристали  чарівної  сили
Ази  пам’ятають,  вони  від  тих  пір.  

У  кожному  з  нас  живуть  згублені  зорі;
Із  них  побудований  мозок  і  світ.
Короткі  думки,  всі  на  жаль,  не  прозорі:
Вони  також  мають  свій  власний  політ.

Все  зліплено  тут  з  одного  каоліну  -
Ця  істина  вірна,  хто  б  що  не  казав.
Краплинки  малі  від  зорі  віднайдімо  -
Можливо  інакшим,  пізніше  світ  став…


12&14.08.2011,  БЦДСС

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275067
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.08.2011
автор: Андрій Гагін