Я, наверно, сотню лет без тебя существую,
Календарь говорит: - неделю,.. но ему я не верю
И миллион километров шагами тяжелыми меряю,
Не помня, что поесть наверное нужно
Давно уже высохли кристаллики соли
Я забыл, что когда-то их называли слезами
Мое сердце с душой под твоими ногами.. Возьми !..
...с подоконника зонтик оставленный твой
А я бить буду молча немытую давно посуду.
И до бетона сдирать руками со стен обои,
И буду болеть, словно у меня холеры симптомы...
Не боюсь ухмылок, хотя меня и осудят
Я теперь поселился в черно-белое фото...
Но прошлое в цвете,.. сердце болит как в 3D формате
Будто кино на экране в обратную сторону плёнку вертит
Ты из дома ушла,.. а я спрашиваю..- кто там ?
...Четвертый раз за окном меняет свой цвет погода
Год без тебя я прожил.. Одинокий ужасный год,
проиграв сердце своё странной игре картам колоды,
Там любимые, свои забывая зонтики.. молча уходят...
оригинал текста
автор: MC_Yorick :
"ПАРАСОЛЯ "
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243603
по мотивам http://www.poetryclub.com.ua/photoalbum_user.php?userid=10004
Я мабуть вже сто років існую без тебе
Календар каже тиждень та йому не йму я віри
Я мільйон кілометрів похмурим кроками зміряв
І забув, що їсти буває в людей потреба
Давно вже засохли от ті кристалики солі
Я забув, що колись їх усі називали слізьми
Моє серце й душа під ногами твоїми... Візьми!
З підвіконня ти забуту свою парасолю
А я буду бити давно вже немитий посуд
І до цегли здирати руками зі стін шпалери
Я хворітиму так, неначе у мене холера
Всі засудять мене чомусь не лякає осуд
Я тепер поселився в чорно-білому фото
Та минуле у кольорі, серце болить у 3D
Мов кіно на екрані в зворотньому напрямку йде
Ти пішла із квартири... а я запитую хто там...
...За вікном погода вчетверте змінює колір
Рік без тебе прожив я... Самотній, жахливий рік
Я програв своє серце у дивній картковій грі
Де кохані йдуть забувши свої парасолі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275099
Рубрика: Лирика
дата надходження 14.08.2011
автор: LaurA