Без сну. Я доволі без сну вже живу.
Не даю собі ради. А далі –
Ну, а далі – усе наяву.
Ви не вбачите ані деталі.
Та усе наяву – мов у сні.
Я і сам не усе тут вбачаю.
Ну, скажіть, розкажіть же мені,
В чому гріх мій, і в чому я каюсь.
Мовчите. Краще й далі мовчіть.
Я не знаю, куди я забрів.
Я спущусь у глибини душі.
Не сам - зі страхом своїх відкриттів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275234
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2011
автор: Володимир Квітковський