старий не кажи будь ласка цих нісенітниць про те що хтось
таки у тобі живе окрім звичайно цих давно призабутих
внутрішніх cпогадів про колишніх коханок із райцентру
цієї безмежної ненависті до сусідів і любимого усіма президента якубовича
я б міг насмілитись припустити що ти хлопче остаточно з'їхав
із здорового глузду але цього поки що не буду робити
бо я ще ні грама не випив тому ще рано робити будь-які висновки
ці не надто свіжі ранки і обвуглені судини
на твоєму передпліччі не залишають жодного вибору окрім того як
заново втискатись у рамки дозволеного
наприклад вриватись у забиту по вуха маршрутку та ще й примудрятись
чемно оплачувати у ній за проїзд дві гривні
уявляєш аж цілих ДВІ нещасних ГРИВНІ!!!
і добре знати що завтра потрібно буде йти пішки бо кишені набиті не тим
чим потрібно тобто усіляким давно непотрібним мотлохом
вчорашнім cирим насінням і коноплею яка не чіпляє за душу
але все ж потрібно продовжувати робити загальноприйняті речі
як же без них?
багато їсти
багато пити
багато трахатись
а ще регулярно відвідувати кнайпи де тече рікою дешеве вино
і де є багато курв із безмежною до тебе любов'ю
бо
тільки так можна віднайти щось споріднене із навколишнім світом
а то якщо не притримуватись даного рецепту щастя то можна просто
випасти із суспільства
проснутись одного ранку таким собі самотнім самогубцем чи бомжем наприклад
і не знати який сьогодні день і яка зараз година
і хто про тебе тоді подбає коли ти будеш конче того потребувати?
все добре братка тільки не переживай адже ти є таким яким хочуть тебе
бачити інші і то є цілком нормально хоча тобі врешті-решт інколи
набридає цей безглуздий спектакль і ти з шаленим криком чимдуж
вибігаєш по сходовій на свіже ще не отравлене ніким повітря
бо ти по вуха в лайні
бо в тебе найжорстокіше на світі похмілля
бо в тебе ще остання цигарка
бо ти заборгував сусіду на поверх вище свою останню нирку
бо ще існують кількасот тисяч різноманітніх бо
але ти не можеш зараз пригадати яких саме
і не буде нажаль більше такої миті щоб зустріти ще один аналогічний ранок
де ти будеш робити НЕ те що прийнято а те що буде передовсім тобі в кайф
але пізно твій мозок нажаль давно перестав думати
лише пусті листи
лише змарновані миті
лише смердючі підвалини твого внутрішнього я що залишаються завжди
осторонь і ти то прекрасно зараз усвідовлюєш
глибоко вдихаєш через секунду видихаєш
ледь-ледь закурюєш і бурмочиш щось під ніс чи то
властиве тобі невдоволення чи ще щось із того відпрацьованого репертуару
і все ж у мені має бути щось таки свідоме але чи живе воно чи дихає ще?
врешті після цього не надто яскравого моноголу із його уст вириваються
безжальні слова про негайну допомогу і спасіння його клятої душі
яких я і добивався увесь цей час поки говорив усе це
слухай брат а давай чогось вип'ємо а то я тебе нічорта не розумію!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275259
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.08.2011
автор: Роман Штігер