Дозволиш мені – помолюся на ТЕБЕ,
Для мене ти схожий на ангела з неба,
Багатства і слави без тебе не треба,
Тепло лиш віддай із ласкою лева.
Я губки кусаю, боюсь доторкнутись.
Якщо це лиш сон, то просто забутись,
До тебе, мій милий, стелю я дорогу,
Щоб ноги ішли, не тримали тривогу.
Як би малювала, то образ зробила,
Олівчик по контурах сміло водила,
І пальчиком образи всі розтираю,
Від свого бажання я просто вмираю.
Ти вроджене чудо, творіння любові,
Чи біс поселився, гуляє на волі,
Для мене ти ідол, тобою живлюся,
Як тільки дозволиш – відлунням озвуся.
Я тінню вночі лиш тебе огортаю,
Від губ тих солодких, як сніг пропадаю,
А шкіру, що пахне,неначе весною
Я просто торкнуся своєю щокою.
Твій стан, твої руки я вік не забуду,
У пам’яті місце для нього добуду,
Я тіло твоє заберу із душею,
Ну хоч в дивних снах я стану твоєю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2011
автор: Galkka