Ось глянь, тут давній замок-корабель стоїть,
Не оминай у пошуках палаців, зажди.
В польоті, чи у плаванні крізь лік століть,
У землю вріс, немов він якір кинув назавжди.
Вітрил немає і щогли теж зламались,
Пробоїни в борту і трюм вже зі сміттям.
Гармати й люди жорстоко з часом грались.
Однак триває час й фортеці хід життя.
18.07. 18.46. руїнам замку-корабля у Сидорові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275346
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 16.08.2011
автор: Ярослав Дорожний