Ці розмови-липка слина тарантула,
якою ти вже всі вуха проснував...
Тримаєш мене поряд, але не даєш гарантії,
що не стануть отруйними, зрештою, твої слова.
По суті, я перед тобою стою роздягнена,
щоб ти міг бачити як стікає лінія шиї
до стегон гіркою магмою і підпалює цноту.
Тільки твій невпевнений дотик
відкриє сонні чакри.
Перелиє задоволення з мікро
у ейфорію макро.
Я сьогодні з'їла на обід дві душі.
Одна була в тілі риби, інша в перепелиному яйці.
Ексцентричність п'яного лівші
коштує йому зламаного ребра та шістсот синців.
Ти як завжди цього не хотів,
але неминучість міцно тримає в обімах.
Тримає надійно.
Як болючі спазми в суглобах й хребті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275383
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2011
автор: Леона Вишневська