Чи чули, люди, ви колись,ті звуки від органу?
Зрівняти можна їх лише з красою океану,
На берег сильно заганяє хвилями цунамі,
Душа пірнає в глибину, між нотними рядами.
Яка ж у ньому сила, люди! - здригається весь зал,
Тремтить земля вже під ногами, неначе десь обвал.
Боюсь робити вдих і видих, щоб не втрачати мить,
Якщо закінчаться ці чари - буденність прилетить.
Неначе казка оживає, спускаються святі,
З тобою поруч присідають - це чудо на землі!
І мрії птахом обернуться, крила розвертають,
Зникають тіні у софітах - просто помирають!
Орган у церкві, наче сповідь - я грішною була,
Та тут очищення зловила - блаженною пішла,
Лиш вінчання під ті звуки – це подружжю благодать,
Наречені, під «Maria» наче ангели стоять!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2011
автор: Galkka