Я іду додому, знов іду сама.
Мала б жити в раю, а навкруг тюрма.
Знов іду додому, вітер шелестить,
А на моїм серці туги довга мить.
Моє серце плаче бо іду одна,
І навкруг неначе знов мете зима.
Коло мого дому ліхтарі горять,
а я хочу знати де любов моя?
Де моє кохання безтурботно спить?
Де над моїм щастям місяць мерехтить?
Та на серці тільки туги довга мить.
Знали б як без нього мені важко жить.
Прокидатись вранці і лягать одній.
О чому так довго самотності йдуть дні?
Та іще не довго милий мій ти знай.
Зустрінемось і буде нам з тобою рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275406
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2011
автор: Христина