Так вже заведено в нашому світі:
цілувати Іуд,
спати не з тими,
і йти все назад.
Так вже заведено в світі людей:
жити з сотнею зануд,
любити своїх,а повертатись з зовсім чужими ,
і йти все назад.
Так вже заведено:рятувати не тих,
сміятись з тими ж чужими,
складати з роками нещирий триптих,
і ділитись ним з зовсім простими.
Можливо,я впаду.
І тебе не буде поряд.
Але мене піднімуть,може,й "не ті",
Які часто є кращі за сотні своїх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275478
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.08.2011
автор: Олена Ганько