Отара думок

Вітер  колише  отару  думок,
Розбіглись  у  лісі,  в  світанку,
Кожна  набравши  наснаги  з  гілок
І  пахощів  віри  у  склянку.

Мавка  їх  стріла  між  листям  верби,
Всміхнулась  привітно  із  казки:
«Ось  вам  вказівка  і  ключ  крізь  мости
У  шлях,  де  не  треба  вже  маски.»

З  річки  Русалка  кивнула  думкам,
І  бризнула  радістю  в  очі:
«Я  в  руки  Любові  вас  передам,
У  Завтра  і  завжди  у  Ночі…»

16.05.  12.10.  автобус:  Чортків  –  Тернопіль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275483
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.08.2011
автор: Ярослав Дорожний