Ідея В.Шимборської
Вона справляється повсюди й з усіма ,
Долає легко всякі перешкоди,
Упевнено тримається сама ,
Хапає все при першій же нагоді.
Не схожа ні на які почуття,
Років її і мало і багато,
Нахабою вдирається в життя,
Для себе храм споруджує завзято.
До святості в довіру увійде,
Вітчизні смакоту запропонує,
А справедливість дружбою візьме,
Та в пристрасті себе лише почує.
У сон впадає, та не назавжди.
І як не спить, то порух в силі вічний.
У теплі води прижене льоди
Із плином, що занадто швидкотічний.
Про млявість знає інших почуттів:
Хирляві милосердя і братерство,
А сумнів ,запозичений у снів,
Для більшості лишається нестерпним.
Кмітлива, здібна, в праці замашна,
Гребе до цілі жадібно і вперто,
Комусь лунає пісня запашна,
За підлістю в барвистому конверті .
Когось пронумерує на спині,
Із когось килими порозстеляє,
Когось заякорить на мілині –
У своїй хаті свою правду знає.
Відверті ж будьмо, щирі над усе:
Красу вона таки творити вміє-
Прекрасні ночі темної есе
І чорний дим, як ранок рожевіє.
Плете контраст майстерно, мов боги,
Між гуркотом і тишею хмільною,
Червона кров і в білизні сніги,
І чистий кат над жертвою брудною.
Готова до роботи кожну мить,
Непосидюча в будь-яку хвилину,
Чекати вміє, коли хтось ще спить,
Пригне, якщо потрібно, власну спину.
Хтось може думає: поганий в неї зір?
Ні-ні! Той погляд аж в майбутнє бризка.
Вона єдина й хижа , ніби звір,
Ця ненависть із ненависним блиском.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275506
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2011
автор: Міла Савченко