Спить холодний вокзал.
Серце б`є в тишині
Ті слова що казав,
Як блукали ввісні.
Я не вірю кінцю!
Я без тебе не я!
Я запалю зорю,
Щоб шукати життя…
Ви пробачте мені,
Що кохаю не так,
За буденні пісні
І не вірність ознак.
Все втікає в очах.
Я не чую руки.
Навкруги все в вогнях
І зникають сліди…!
Я іду крізь туман
І паду знов спіткнувсь.
Навкруги океан,
Я до Бога молюсь.
Я не знаю як жить,
Я благаю прости,
Не кажу я забудь
Та його поверни…
Я без нього не я,
Це неправильний світ!
У дощі горю я,
А в мороз тане лід.
Спить холодний вокзал.
Серце рветься крізь час.
Ти сумую сказав –
Утекло все! … крім нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2011
автор: Галина Кудринська