“New blood joins this earth” -
Metallica. “The unforgiven”
КРІЗЬ ГЛИБИНУ ПІТЬМИ НОЧІ
Крізь глибину пітьми ночі
Тьмяне світіння місяця,
Жорсткі завивання вітру
Відточують нічний холод.
Постійно минуче буття, огорнуте потемнілими привидами емоційності різноманітної людини. В темряві виникають таємниці реальності. Але ж нею вони знову приховуються глибиною людських страхів, які ростуть паростками із війни інстинктів, яка вкотре виникає із збільшення стимулу всіх граней суспільства, які відшліфовують вожаки людських думок.
І вожді привселюдно поклоняються світлу Дня. І таємно, у пристрасті – нерозвіданій Ночі красі. І вожаки Дня йдуть проти лідерів Ночі. Але їхня кров байдужа для вічної зміни обожнюваних небесних тіл, Духи яких з жалем споглядають на Хаос Землі. І кожен з них розуміє свою протилежність, і немає поглинаючої загрози смерті між ними.
А хаос людських свідомостей поглиблюється з розвитком їхнього спільного інтелекту, який виростає з генетики прадавніх забутих знань. І нижчі владою сприймають слова пророків, а вищі – ці слова видозмінюють та вживлюють їх в розуміння підкорених.
І нова кров приєднується до Н е б е с, тому що через повінь вона вже відпливає від З е м л і, і аура крові, що дурманить своєю гостротою, торкається Небожителів з невідомими наслідками в їхніх неземних душах.
А дамби З е м л і все більше руйнуються, через втрату єдності людської спільноти, яка для самої себе загрозливо зростає, реально погрожуючи знищити опіку Дня і Ночі…
Березень 2000.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275653
Рубрика: Нарис
дата надходження 17.08.2011
автор: Ярослав Дорожний