Вот приїхов я в Закрочим
Гроші зароблєти,
Бо ту, люде, тра робити
Нема що вилєти.
А на полю, як то звикле,
Цебуля, морхефка,
Копер, овсик і огурки
Капуста "Зрудевка".
На тих полЯх нас ве троє
Панів з України -
Пані Ола, пан Роман
Й Олекса до зміни.
“Пани” в витертих штанах,
Здертих рукавицьох
І з запалими щоками
У всіх трох на лицьох.
Бо робота від шестої
До двадцєти й далі
І то всьо більше на хлібі
І топленім салі.
А на полю ґута-ґута
Півачем від раня,
А то тридцять тисяч рухів -
Не до витриманя.
Тридцять тисяч ґута-ґута
Без "пшерви" руками,
Одночасно тридцєть КеМе
По полю ногами.
А коли немає "ґута",
То цебулю полем
Гаком на всіх чотирох
Прем безкрайнім полем.
А ще сонце припікає,
Як не в карк то в груди,
Так то гроші зароблєют
Українські люди.
До такої до роботи,
Тра мати терпіннє,
А ще з поля ми збираєм
Тонами каміннє.
Яке росте на полях,
Як гриби у дощ,
Тилько тих "грибочків" ти
Не кинеш си в борщ.
Лише крикне Вальдек: " Хвопи !"
Ми вже тут, як тут
Нас машина і трактОри
До роботи ждут.
Самі їдем до роботи
"Жукем" й тракторами,
Ані Вальдек ні Едіта
Вже не їдуть з нами.
Кажут, що маєм робити,
І ми даєм план,
Так то на панів працює
Український пан.
А коли прийдем з роботи,
То вмиєм си твар,
Навіть їсти вже не хочем
Щоб швидше до "нар".
Правда маєм телевізор
В кольорі у хаті
Трохи його "огльондаєм"
В неділю при святі.
По роботі випадає
Капусту пантруєм,
В добу 22 години
Ми тоді працюєм.
В двадцєть з полє, в двадцєть єден
Вже їдь на дижур
Цілу ніч сидиш в машині
Вочі не прищур.
В пєтій приїдеш до хати
Хап хліба, хап чаю,
Бо в шестій знову на поле
Від краю до краю...
Так робили і так робим
Нема тому краю
2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2011
автор: Олекса Терен