Сверблять бруньки, мов ясна в немовляти, --
Нема в них кулачка, щоб посмоктати...
Їх теплим соком напуває Мати --
Бруньки бубнявіють, мов ясна в немовляти.
Лиш потерпіть -- настане мить і строк,
Проріжеться на світ їден листок.
Розтулить ротик брунька, як дитя,
І позіхне. -- Оце і є життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275685
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2011
автор: Валя Савелюк