Ти не вмієш бути одна.
Кнопку «пошук» без ліку натиснуто.
У темряві кухні голяка і навпомацки
Доливаєш укотре в фужер вина...
Ще ковток і сповзаєш
У відро із помиями: нездійсненними мріями.
Й киснеш там, розглядаєш старі цяцьки,
Креслиш пальцем доріжки у крихтах.
Щоб такі ж пролягли попід твій поріг
І привели його, наступного…
Шукача підклеєних горщиків
І з любов’ю варених борщиків…
Що шукатиме крапель ніжності
У судомах зелених паростків
Ставши квітці харчем і опорою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275686
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2011
автор: kumednyk