Моя самотність в апогеї.
Новий шлях прокладаю,
Збиваючи руки і ноги…
Пританцьовую в божевіллі ,
Радіючи з того що втрачаю
Старе, остогидле, сліпе…
Лусочка до лусочки встеляю дорогу
Своєю торішньою шкірою,
Сміливо ступаю далі,
Маючи впевненість, що ще буде чим
Викладати бруківку…
І немає різниці подобаюсь я тобі чи ні,
Дорога мені моя сама вкаже моїх друзів,
Якщо буде потрібно!
Я не переймаюсь!
Моя самотність в апогеї!
Саме час йти!
18.08.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275715
Рубрика: Верлібр
дата надходження 18.08.2011
автор: gala.vita