Крізь вогку сутінкову імлу
Я вдивляюсь в вечірнєє небо,
Мені б зараз до рук – по крилу,
І злетіла б я, Місяць, до тебе.
Я б кружляла навколо зірок,
І сміялась, тамуючи подих,
Коли тихий, упевнений крок
Я б робила по зоряних сходах.
Та не маю, нажаль, ані крил,
Ані жодної змоги злетіти,
Тому просто рахую птахів,
Проклинаючи західний вітер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275728
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.08.2011
автор: Марія Родінко