У ніч, що розсипала зорі навмисно,
Я вдягну прозорий шифон,
І груди прикриє з перлинок намисто,
Спокуси я бризну флакон.
І місяць постелить яскраву доріжку
Не сміло на неї ступлю,
Та босими ніжками зорі колишу,
До тебе я, милий, іду.
Сплітають ангелики з променя сонця,
Кохання чарівний гамак,
Повішають ложе у щастя віконця,
З мережива зроблять нам дах.
Тримай, моя мріє, мене ти за руки
Я пристрасть в вогонь заплету,
І човен любові заповню тобою.
До раю його заведу.
Я ніжність і ласку в долоньках тримаю,
До тіла твого доторкнусь,
І краплею меду у тобі розтаю,
Назад я уже не вернусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2011
автор: Galkka