У шелест трав вплелись пташині коломийки,
У килими мохів обвиті грізні скали,
Ввижаються чи птахів, а чи звірів
страшні гримаси і оскали.
Трембіта щемно будить серце,
Тут під ногами дивні квіти,
Лиш тут ти дихаєш на повні груди,
Лиш тут холодний вітер здатен гріти.
Тут соколом злітаєш попід хмари,
Летиш забувши, що безкрилий,
І з попід хмар забувши все на світі,
Пірнаєш у струмок бурхливий.
Стікаєш краплями в павуче павутиння,
Ряхтиш смарагдами в міжвітті,
У горах розчиняєшся дощенту,
Лишаєшся лиш подихом в повітрі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275806
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.08.2011
автор: Вікторія Гончарова