Нарешті я дочекалась того моменту
Що нічого не відчуваю.
Я посміхаюсь,вже не плачу
друзі поруч, і за це я їм вдячна.
При нашій зустрічі дарую тобі лише
щиру посмішку, доброзичливе "Привіт!"
Ні,я вже не плачу ночами
Не рву наші спільні фото.
Ми просто друзі,просто знайомі
просто,просто...
Але ж мені не була просто забути...
Я дякую за підтримку своїм близьким,
Знаєш, і тобі я вдячна,
бо саме ти став найдорожчим,найріднішим.
Саме ти порушив мою самотність.
Тепер лиш спогади нагадують про спільне минуле...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2011
автор: Sofia/UA