Спить звіздар на похилій канапі.
Зореплавець розкришує світ.
Єретик десь регоче пихатий,
Проганяючи хижий пристріт.
В’ється ворон в слизькій капанині,
Що на крилах цидулку приніс,
Адресата шукає щоднини
І зітхає розпатланий ліс.
Бусол сни назбирає в верейку
І закине в грузькі куширі.
Почикрижить коректор статейку,
Що в конфуз упадуть димарі.
Сум розвіє боярин потішний -
У гільце орхідею заплів,
І затіє веселощі пишні -
Їх позичив у царських балів.
Діадему надіне уява,
Заквітчається сірий туман,
І звіздар, що присяде на лаві,
Прожене підлабузний оман.
В шпульку нитку засилить сріблясту,
Сукню долі пошиє мені
І оздобить її лише щастям,
І залишить в моєму вікні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275883
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2011
автор: Міла Савченко