Листами,есемесками,дзвінками,
То поштою,то в далеч по дротах
Скорочуємо відстань поміж нами
І забуття розвіюємо прах.
Несуть тебе далекі магістралі,
Зігріті світлом сонних ліхтарів...
А я складаю спогади зів'ялі,
Мов орігамі,в ящички старі.
А я біжу,долаючи вокзали,
Що вкрали погляд в поїзді за склом.
Твої вуста ще стільки не сказали,
В самотню душу снігу намело...
І вже навряд чи обіграти вдасться
Наш відлік часу,що почав свій шлях.
Отак і будеш надсилати щастя
Мені в конвертах,в душу-по дротах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275907
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.08.2011
автор: Наталя Данилюк