Чиє?
Своє життя?
Жертва?
Це незбагненно!
Ідол для нас - комфорт...
Люди слабкі ідейно.
Мріяти про політ -
Бути із Небом в мирі.
Відстань -
це щось смішне...
Люди не мають віри...
Намертво.
Як цемент.
Так, щоби Час не зрухав.
Людям можливо все!
Люди - це
натяк
Духу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275994
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2011
автор: Віктор Фінковський