Давай замовимо більше рому,
поки розмова не зупинеться на перехресті.
Поки ти мене ще хвилюєш, соромиш,
поки ти ще зі мною такий милий,такий відверто чесний.
Я б годинами дивилась як твій ніс сіпається від диму,
що кільцями виходить з мого рота,
як пітніють сильно долоні,
що можна з них вичавити у стакан півокеану.
Ти ж все, що хотів давно отримав.
Мене вполював, мов здобич, поранив...
Так завжди, свіжі газети зранку,
тости з повидлом на кухні.
Мені остогидла напівфабрикатна правда,
твої слова, наче повії, дешеві й доступні.
Я не вмію так щоб боляче,
так щоб вирвати гнів разом з нігтями...
Я не готова ще змінювати стан речей.
Це 9 балів за шкалою Ріхтера.
Це період коли надто потрібне поряд
міцне чоловіче плече!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276094
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2011
автор: Леона Вишневська