Комплекси, комплекси наче змія,
Душу отрутою давлять,
Збила бурхлива мене течія,
Комплекси підло тримають!
Наче окови врізались в тіло,
Мої затиснули груди,
Вдих вже не зроблю, серце зімліло,
Лапи тримають усюди.
Дзеркало знає чого я боюсь,
Підло із мене сміється,
Значить я соромом знову нап’юсь,
Грішному добре живеться.
Вечором свічку собі запалю,
Нічка сховала той погляд,
Душу скривавлену чаєм пою,
Просто скидаю свій одяг.
Місяць промінням огорне мене,
Ніжні його поцілунки,
Гола душа так щасливо живе,
Це темноти подарунки!
Рветься намисто із білих перлин,
Скачуть по теплій підлозі,
Спокуса піднялась із дивних глибин,
Серце тремтить у тривозі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2011
автор: Galkka