Як дивно і трішечки лячно вставати бува по ночам,
коли бачиш себе у кімнаті і водночас тебе там нема
по дорозі біжиш мов скажений, і краю не видно ніде
а вітер немов навіжений прискорює швидкість в рази
на поріг забігаєш знайомий, на стільці спогляда у вікно
де вже люди крокують у двері і теплішою враз стає кров...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276106
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2011
автор: rainbow light