Сон (видіння перше)

Як  дивно  і  трішечки  лячно  вставати  бува  по  ночам,
коли  бачиш  себе  у  кімнаті  і  водночас  тебе  там  нема
по  дорозі  біжиш  мов  скажений,  і  краю  не  видно  ніде
а  вітер  немов  навіжений  прискорює  швидкість  в  рази
на  поріг  забігаєш  знайомий,  на  стільці  спогляда  у  вікно
де  вже  люди  крокують  у  двері  і  теплішою  враз  стає  кров...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276106
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2011
автор: rainbow light