А інколи хочеться знати - ну що там, далі?
Розтринькаю серпень і враз повернусь у себе.
Вивчатиму надбані зморшки, немов медалі
За всі незаслуги й неподвиги перед Фебом.
А потім... згортатиму мрію неначе прапор,
І мороком в душу чужа марсельєза виллється...
І днів наших славних, пронизаних наскрізь браком
Чомусь бракуватиме попри нестерпні милиці.
А потім... прощатиму іншим свої медалі,
І буду просити у Феба нову потребу
Сховати у римах священне ім"я. А далі -
Розтринькаю серпень і враз повернусь у себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276136
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2011
автор: Ольга Кричинська