Почуття теплоти дозоване.Ти такий своєчасний гість.
Ми під небом одним.Озоновим.Закипіли під 36.
І судинами струм.Як блискавка.Розлітаюся на молекули.
Так далеко і вічно близько ти.Я тебе відчуваю...Деколи.
Суну змерзлі долоні в куртку.Телефоном тебе чаклую.
І чекає душа притулку.І шепоче.А я не чую.
Прошмигнути б як чорна кішка в потаємки твого під"їзду.
Присягнутись що буду ніжна три години перед від"їздом.
Запеклася в очах неправда.Я тебе півжиття шукала.
Не для того щоб випити залпом.А для того щоб в тобі зникала.
Задубілі холодні губи на твоїх відшукають тепло.
Я тебе називатиму любим.Ніби іншого і не було.
І кипітиме в двох серцях ураган молодої крові.
Світ зійдеться на двох кінцях - мого розпачу і любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276156
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.08.2011
автор: Ірина Гнатюк