ПРО ЩАСТЯ
Етимологія самого слова щастя, перш за все, нагадує про час, який, як відомо, найбільш змінна у світі абстракція. Щастя – в коротких спалахах людських емоцій, почуттів, а спалах триває миттєвості. Щастя таке ж видозмінне як і полум’я. Час, полум’я, спалах, як і щастя – не можна зупинити. Відомий вислів Фауста “Зупинись мить, ти прекрасна!” – можна ототожнити зі щастям. Щастя – це одне з найбільш суб’єктивних людських понять. Навіть остання буква цього слова говорить про суб’єктивність даного поняття. Основною передумовою щастя – є розуміння. Розуміння власного внутрішнього світу. “У мене мій власний світ. І мені важливіше жити в гармонії із самим собою, аніж намагатися догодити окремим людям. Я хочу зрозуміти самого себе, і тоді я зможу зрозуміти й інших людей”, - слова Філіпа Куртуа – автора текстів і вокаліста французької метал групи “Мізантропія”. А також, безумовно, розуміння тебе, хоча б однієї зі сторін многогранника людської особистості зі сторони. Іншими словами – наявність спорідненої свідомості, душі, принаймні, хоча б певної її частини. Наступним аспектом є наявність внутрішньої свободи мислення. “Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони наважуються бути такими” – слова американського філософа Ейба Лінкольна.
Щастя в різноманітних почуттях, інколи навіть суперечливих. Щастя в моментах проникнення у глибині духовного заспокоєння зосередженої молитви як спілкування з Вищими Силами; щастя в первинних відчуттях нестримної шаленості, коли верхи на коні, без сідла і вуздечки, відчуваєш сильний подих вітру і Свободи. Щастя – в моменті, коли твоя куля вцілила у здобич на полюванні, і твій влучний постріл являється одним з аспектів самоствердження; в той же час, щастя – від усвідомлення того, що твоя куля пролетіла повз тіло втікаючого звіра, від усвідомлення того, що ти мимоволі даруєш шанс врятуватися, вижити цього дня, і добре розумієш, що м’ясо і шкіра цієї тварини, аж ніяк не становлять конечну необхідність для тебе. Щастя в бурхливому водопаді чуттєво-духовних емоцій пережитого оргазму, близької людини і твого власного. Щастя у миті, коли ти дізнаєшся про приємну несподіванку, що немов би переносить тебе з одноманітної пустелі у прекрасний оазис. Щастя, коли ти бачиш яскравий спалах радості та щирої вдячності в очах іншої людини, усвідомлюючи, що причиною цього є ти. Адже, як сказав Платон: “Приносячи щастя іншим, ми знаходимо своє власне”. Сенс щастя – в наполегливому шляху до нього.
Травень 2007 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276169
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2011
автор: Ярослав Дорожний