Ай…

Ай,  як  же  пече  
про  тебе  нестерпна  думка!
Твоє  плече
як  потік  холодного  струмка
у  думках  тече.

Життєва  школа...
тепер  сиджу  я  зовсім  гола,
обіймаючи  себе  за  теплі  коліна,
а  моя  душа  квола,
і  тривожно,  ніби  в  серці  міна.

В  якому  із  сердець  це  кохання  жило?
Так,  між  нами  нічого  не  було,
то  чому  ж  я  не  можу  тебе  забути?
Скажи  мені,  як  бути,
коли  через  тебе  не  можу  заснути!

Чому  ж  не  можу  збайдужіти
до  твоїх  сірих  очей,
почуттями  спопеліти,
і  більше  не  хотіти
з  тобою  ночей?

Неймовірна  сила
є  у  бажання,
що  ламає  білі-чорні  крила,
а  стомлене  кохання,
як  кам'яна  брила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276190
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2011
автор: Rocky_Grace