Чи можеш ти знести всі муки,
Чи лиш кричиш, що так кохаєш?
Коли людині звело руки,
А ти ще щастя так чекаєш...
Зустріла сильного такого,
У посмішці, що як перлинки,
Та вмить розбився оцей образ,
Заплелись з крові всі стежинки!
Хребет не слухає вже розум,
Не стануть ніжки на дорогу,
Неначе просить ще раз дозу,
Кохання душу не тривожить.
Чому злітають з тебе сльози?
Це все від щастя чи від горя?
Ти тішишся, що він лиш поруч,
Чи скиглиш, що така от доля?
Коли кохала, то молилась,
Щоб був лиш поруч - ти все знесеш
Тепер не плач, що помилилась,
Для нього лиш тепер живеш!
Навіяне фільмом «Не можу сказати «прощавай!»....
Оберігай всіх Господь від таких випробувань!!!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276567
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2011
автор: Galkka