«Україна не зробила глибоких висновків зі свого колоніального минулого, не надала йому справедливої оцінки, не засудила злочини проти українського народу та осіб, причетних до цього. Очищення суспільства полягає у висвітленні та засудженні конкретних організацій та осіб, причетних до злочинів проти українського народу. Не секрет, що сьогодні ще живі деякі організатори та виконавці масового винищення українців, замовники політичних вбивств українських діячів, терористичних операцій НКВД, МГБ, КГБ на території України. Ці особи до цього часу отримують державні пенсії, в той час як воїни УПА та репресовані комуністичним режимом залишились поза належною увагою Української держави. Без надання оцінки минулому у нас немає майбутнього.»
(З газет)
----------------
« …Линялые гадюки в нежной коже,
Убийцы женщин, стариков, детей!
Но почему убийцы так похожи,
Так мало отличимы от людей?
Ведь вот идёт, и не бегут за ним
По улице собаки и ребята,
И здравствует он цел и невредим –
Сто раз прожжённый, тисячу – проклятый…»
(«Утильсырьё», Юрий Домбровский)
---------------
Люстрації для вбивць цих не було.
Не гавкала на них собака злая.
Всіляке нице сталінське мурло
у ситості спокійно доживає.
Хто вже старий, а хто ще ого-го –
із тих, що ненавиділи Вкраїну,
боролись з Незалежністю давно,
хилили й нищили її калину.
Тепер вже «нєзалєжная» – вона
їм платить пенсіїї, ну дуже вже високі,
щоб їм сподобатися, з себе витиска
останні сили, як останні соки.
А ті, хто дійсно всім своїм єством
за неньку Україну вболівають,
День Незалежності з лопатою й відром
на картоплянім полі відзначають.
(до 24.08.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276691
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.08.2011
автор: Віктор Ох