Мені б тільки за щось зачепитись,
За мотузочок днів, за вервечку снів…
Манікюру не пошкодую, віп’юсь !
Мені б натрапити на одвірок, на сходинку,
На цівку протягу між паркетом і стіною…
Не пошкодую модні чоботи, зіб’ю…
Рухаються за межею тіні, стугонять…
Я вітру дивлюся у вічі, читаючи імена
Трьох останніх місяців, трьох останніх днів…
Червень, липень, серпень…
Ось відкрию я двері і наново
Світ перекрутить годинники,
Вип’є усі відвари пам’яті…
Торкнуться пальці …
Сіпнусь перед невідомим лякливо –
Черешень вгадаю напружені щічки,
Напомацки ввійду у коридори червня,
В сади моїх непевних кроків,
І запальних дискусій про життя…
Долоня з прожогу провалиться в простір
Розсунуться брами зелені й пахучі…
Ложе липня затягне в приватність,
В гарячі обійми й вагони тісні…
Відлунюють кроки сердечних баталій…
Чому зараз так млосно у грудях
Від спраглих твоїх очей…
Тіла торкнулось гаряче й неспокійне…
Шкірою струм шикує своїх посланців…
Є одне лиш слово у цьому заклинанні:
Серпень, серпень! Серпень!!!
Декілька сходинок вгору,
Двері, ось він, вихід-вхід,
Впираюсь лобом об завісу днів.
Хапаюсь за іржаву клямку…
Топлю себе у затишному кріслі,
Балконні двері дихають з кімнати
Теплом з несправжнього каміну…
Загомоніли між собою сторінки майбутніх віршів.,
Збагнув свою причетність до священнодійства кухлик чаю…
Про щось своє співають цвіркуни.
І білі серпики пахучих хризантем
Купаються у срібних місячних загравах…
І яблука гамселять об перетинки паркану,
Чеканять ритм старезні нашорошені дахи,
Крокують дні за горизонт…
Я більше з часом не змагаюсь!!!
24.08.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276705
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2011
автор: gala.vita